Реалізація медіадидактичних засад мовно-літературної освіти школярів

   Один зі способів визначити кваліфікацію майстра (в тому числі і    вчителя) – познайомитися з його інструментами. Зазвичай гарний той     майстер,   який   має  багато  інструментів,  вони  справні, завжди під рукою  і  знаходяться у  повному  порядку .                 

Ольга  Остапенко

Життя невпинно рухається вперед, а з ним  модернізується й система освіти. Поява нових інструментів у майстерні сучасного вчителя призвела до виникнення новітньої галузі педагогічної науки – медіадидактики, або, як ще її називають, дидактики ХХІ століття. 

Медіадидактика – це  спеціалізований розділ загальної дидактики, який розвивався паралельно з оновленням технічних засобів в освіті та розвитком медіа взагалі. Сьогодні вона займається  методичними аспектами застосування мультимедійних засобів та інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі. 

 Медіадидактика вивчає можливості застосування медіа як допоміжного засобу  для підвищення ефективності уроку, а також  роль медіазасобів у конструюванні процесів навчання.

Медіа - (англ. media — засоби, способи) — це канали та інструменти; їх використовують, щоб зберігати, передавати й подавати інформацію або дані. Медіа часто згадується як синонім до масс-медіа або новинних медіа, але в ширшому користуванні вони означають єдине середовище; його використовують, щоб передавати будь-які дані в яких-будь цілях  (Інтернет-словник Вікіпедія).

Вчені наголошують: саме за допомогою медіаосвіти особистість здобуває інформаційну свободу, право одержувати інформацію, необхідну для життя, розвитку та професійної діяльності, можливість висловлювати свої погляди з приводу тих або інших подій, передавати інформацію і,  що більш важливо, знання іншим людям.

Сучасні канали поширення інформації дослідники поділяють на кілька груп:

·       візуальні (друковані видання),

·       аудіальні (радіоканали),

·       аудіовізуальні (телебачення),

·       змішані (мережеві)

У ХХІ ст. підручник давно вже перестав задовольняти вимоги сучасної освіти. Ми все частіше звертаємося до різних джерел інформації  та радимо  переглянути додаткову літературу  своїм учням.

За допомогою різних медіа (тобто інформаційних каналів ) ми маємо змогу урізноманітнити свої уроки аудіозаписами, мультимедійними презентаціями, буктрейлерами, можемо  проводити  уроки-екранізації, уроки-конференції тощо. Медіапростір дозволяє нам  та нашим учням користуватися сайтами відомих українськиї педагогів, створювати власні  сайти, блоги, обмінюватися думками, передовими ідеями.

     Доречно згадати вислів  Ганни Володимирівни  Онкович (професора Київського університету): «Медіадидактика передбачає продуктивні форми навчання, що розвивають індивідуальність особистості, самостійність мислення, стимулюють творчі здібності через безпосереднє залучення в творчу діяльність».

Особлива  увага на наших курсах була приділена  сайтам педагогів.  Керівник курсів Гарна С.Ю.  ознайомила слухачів з головними критеріями сайту педагога. Ось деякі з них:

·       Інформаційне наповнення освітнього сайту повинне привертати увагу відвідувача й  відповідати темі сайту. У зв’язку з цим  не рекомендується розміщувати  рекламу, графічні ефекти (метелики, пташки), музичний фон – це відволікає користувачів.

·       Кольорова палітра сайту має складатися не більш як з 3-4 кольорів. Бажано використовувати стримані, офіційні кольори.

·       Для сайту треба обирати стандартні шрифти, які постачаються з Windows (Arial ,Times New Roman, Calibri). Не зайвим буде нагадати, що темний текст на світлому фоні  візуально сприймається краще, ніж навпаки.

·       Меню сайту не повинно перевищувати 7 пунктів. Якщо ж їх катастрофічно не вистачає, то слід користуватися  «розсувним» меню.

·       Сайт не повинен бути просто симпатичною домашньою сторінкою педагога. Його потрібно постійно поповнювати новим матеріалом, слідкувати за навігаційними можливостями, за функціональністю гіперпосилань.

·       Бажано переглянути свій сайт  різними браузерами, оскільки не всі вони однаково відображають вміст сторінки.

Також С.Ю. Гарна наголосила: «Якщо ми радимо дитині знайти додаткову інформацію в Інтернет-мережах, то бажано вказати адресу перевірених сайтів ( треба самим заздалегідь переконатися, що на них немає реклами чи гіперпосилань на ігрові сайти, бо тоді всі наші зусилля зійдуть нанівець).

Своєрідною родзинкою  наших курсів був  дводенний тренінг з цифрової та медіа грамотності «Навчання основам безпеки в сучасному цифровому та медіа просторі». Викладачі Олена Самойленко і Тетяна Строй підкреслили, що вчитель є  авторитетною особою в суспільстві, людиною, з якою рахуються, до думки якої прислухаються. Отже, нам  необхідно бути достатньо об’єктивними  та  критичними у відборі  потрібної інформації  до уроків та виховних заходів. А також педагогам треба навчити дітей правилам безпечної роботи в медіа просторі.

      Щоб не стати жертвою маніпуляцій і фейків (вигадана новина) в соцмережах, потрібно додержуватися простих правил:

·       Звертати увагу на аккаунт-сторінку, з якої поширюється інформація (чи давно її створили, чи є посилання на першоджерело);

·       Звертати увагу на попередні статті, повідомлення, розміщені на сайті;

·       Обов’язково перевіряти  інформацію  з різних джерел;

·       Звертати увагу на кількість підписників, друзів сайту, відгуки.

Враховуючи всі рекомендації, на прохання Департаменту освіти ми створили електронний навчальний контент з зарубіжної літератури для учнів 8 класу за новою програмою. Ці дистанційні курси допоможуть в майбутньому учням з фізичними вадами, дітям  «сірої зони» та ДНР вчитися онлайн за українськими стандартами (вивчати теорію, виконувати онлайн-тести), щоб отримати відповідні документи про освіту і мати змогу вступати до українських вищих навчальних закладів .

Таким чином, медіадидактика відкриває нові перспективи і для вчителів, і для  школярів. Вона робить можливим те, що ще 10-15 років  тому  вважалося  нездійсненною мрією.